Робота в Малій академії наук

"Драматургійна шевченкіана на Закарпатті міжвоєнного періоду: мовний аспект"

Тези

 дослідницької роботи дійсного члена Мукачівської районної

філії МАН, Районного центру дитячої та юнацької творчості с. Великі Лучки,

учениці 11 класу Чинадіївської ЗОШ І-ІІІ ступенів Йовбак Андріанни Василівни на тему «Драматургійна шевченкіана на Закарпатті міжвоєнного періоду: мовний аспект»; науковий керівник – Попович Мар’яна Михайлівна, вчитель української мови та літератури Чинадіївської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів,

спеціаліст вищої категорії

1. Мета роботи – аналіз мовних та правописних особливостей драматичних творів, присвячених Тарасові Шевченку, надрукованих на сторінках журналу для дітей і молоді «Пчôлка» в міжвоєнний період у контексті розвитку української літературної мови на Закарпатті.

2. Завдання: подати загальну картину мовного й літературного процесів на Закарпатті у 20-30-роках ХХ ст.; висвітлити правописні проблеми цього періоду; розкрити роль східноукраїнської еміграції в культурно-просвітницькій роботі в краї; коротко охарактеризувати працю С.Черкасенка, В.О’Коннор-Вілінської, Б.Мартиновича в закарпатському письменстві; здійснити мовний та правописний аналіз п’єс, присвячених Т.Шевченкові, в зіставленні з нормами сучасної української літературної мови.

3. Актуальність роботи зумовлена важливістю такого питання, як утвердження української мови на Закарпатті в 20-30-х роках ХХ ст., зокрема використання цієї мови в періодичних виданнях Закарпаття зазначеного періоду, поширення загальноукраїнської літературної мови шляхом популяризації творів самого Т.Шевченка та художніх, а саме драматичних, творів, присвячених Кобзареві.

4. У роботі докладно простежено особливості закарпатського варіанта української літературної мови міжвоєнного періоду, зокрема зафіксовано лексико-семантичні, фонетичні, морфологічні, словотворчі, синтаксичні,  правописні ненормативи, вжиті в аналізованих драматичних творах у зіставленні з нормами сучасної української літературної мови.

5.  В уривку з драми С.Черкасенка «До світла до волѣ» виявлено 6 лексико-семантичних ненормативів (ловкий, небавом, нигде, пôйти, смальовий, штука), 13 фонетичних (одкрий, єго та ін.), 8 морфологічних (свѣта, ночи, будеме та ін.), 3 словотворчих (мамунця, спочив, з дѣточих) та 9 правописних ненормативних рис (пôзный, дрѣмота та ін.).

6. У п’єсі В.О’Коннор-Вілінської «На Великдень» виявлено 5 лексичних ненормативів (вуйко, най, образ, пôйти, хоть),  14 фонетичних (жалосливо, кешеня, тетка та ін.), 9 морфологічних (веселѣйше, вуйкови, одушевленєм), 4 словотворчі (вôдси, нѣгда, сьогодня, поцѣловали), 3 синтаксичні (ведуть колом, у берег, щось иншого) і 8 правописних ненормативних рис (привязана, а вжеж,  Сажаѣвка та ін.).

7. У сценічному етюді Б. Мартиновича «Малый артист» нами відзначено 6 лексико-семантичних ненормативів (льокай, марать, най, оставатися, пôйти, стих), 14 фонетичних (красше, зеркало та ін.), 5 морфологічних (очи, в полю, красше, сей, скорѣйше), 7 словотворчих (покоштує, сьогодня та ін.), 3 синтаксичні (перед себе, придивляється картинам, при образѣ), 16 правописних рис (радôсть, панѣ та ін.).

8. П’єси про Шевченка, опубліковані на Закарпатті журналом «Пчôлка» в міжвоєнний період представниками Східної України, написані загалом східноукраїнським варіантом української літературної мови, мають закарпатське забарвлення. У часи державної роз’єднаності України кращі сили української інтелігенції популяризували й утверджували єдину українську літературну мову, єдині літературні норми, що мало величезне значення для консолідації нації.

Нейметі Мар’яна. Драматургійна шевченкіана Закарпаття зацікавила столичних науковців. /Новини Закарпаття, 2016, 12 квітня (№41). – С.8.