Зразки вправ за творами Івана Чендея

Вправи з красномовства

Завдання 1. Прочитайте уривок з листа Івана Чендея і прокоментуйте його з точки зору  психоаналітики.

                    Взагалі, хата виводить мене геть зі спокою і того стану, коли думається про творчість і твори. Мій нині вік такий, коли вже тільки писати б і писати – задумів громадища, досвід творчий надбано, усього частина з задуманого виповнена, – а я клопочуся ще й тими ділами, де справді талант для роботи не є потрібний. Але й чинити іншого не можу, як тільки клопотатися, бо маю двоє дітей. Купив я в 1957 ветху халабуду предковічної давності в Ужгороді в аварійному стані, прожив на садибі рівно 36 літ, натрудився тут по-чорному, коли нічого путнього по собі не залишу, все піде верх дном. Як до подібного було спускатися? Та я і в землі спокою не мав би, якби помер, не залишивши на обжитій садибі елементарно порядної хатини для двох дітей. В подібному, мабуть, моя ще й селянська натура. Тяжко, дуже тяжко закладати основи родинні в оцьому давньому панському Ужгороді горянинові з мізераків, але закладати треба. Куди легше тим, котрі мають все готове…

Завдання 2. Познайомтесь з уривком із листа Івана Чендея до Михайла Петричка. Проаналізуйте мову і стиль цього уривка. Зазначте, які засоби мовної виразності використані автором.

Є прислів’я-казочка: «Хто що везе, з того й гризе». Не знаю, чи таке чули. Коли не чули, викладу:

          Якось один мельник-багатій дав залагодити два нові жорна для млина. Жорна вирубувалися з каменя ген-ген в якомусь віддаленому селі й треба було їх привезти. Мельник найняв для перевезення фурмана з кіньми. Поїхав фурман по жорна й привіз. Мельник глянув на жорна й каже: «Жорна мали бути і ширші, і товстіші. Я платив за більші, як ти привіз!» «Так вони й були більші, коли поклалися на віз!» – відповів фурман. «А що з ними сталося в дорозі?» – питав ґазда. «Нічого не сталося. Я просто по дорозі з жорен     гриз?» – мовив фурман. «Як гриз?» – не розумів мельник. «Зубами!» – пояснив коротко фурман. Мельник тільки очі вирячив, знову нічого не розуміючи. «А ви, ґаздо, не знаєте? Хто що везе, з того й гризе!» І так усе стало зрозумілим.

          Подібного, на жаль, у нас чимало на практиці. Справді, як часто хто що везе, з того й гризе і тоді, коли на це не має і малого права.

Урок розвитку зв’язного мовлення

Вправа. Визначте в уривку з повісті «Іван» Івана Чендея засоби між- фразового зв’язку.

Не пам’ятаю, в якому класі народної школи – третьому або   четвертому – я вчився, коли у сусідського хлопця занеміг батько. Хлопець двічі на тиждень ходив аж на друге село по воду з мінерального джерела, тому не бував у школі. Одної неділі він сказав мені, що при дорозі знайшов золотий камінь. Я спитав, чи не можна би на той камінь подивитися, а він відповів: «Чого ні?» І я тут уже готовий був рушати в дорогу, щоб золотий камінь прихопити в торбу й принести додому, та сам, без дозволу батька, датися в дорогу через чуже село не смів.

Урок узагальнення і систематизації знань з української мови

Вправа 2. Розкрийте дужки, визначте, до якої частини мови належить кожне слово.

На тому місці, де стояла (пра) давня рідна хата, нині уже стоїть нова. Та звідки й коли (не) приходив би я до родинного обійстя, що (не) займало б мою уяву і яка дума (не) хвилювала б, я завше приходжу тільки до нашої давньої і ветхої хати!

Спецкурс «Теорія літератури»

Вправа. В уривку з роману-подорожі Олександра Гавроша «Блукаючий народ» визначте алюзію.

Повернувся до Дюрдьова не тільки Владо. Його старша донька, випускниця Новосадського університету, теж вийшла сюди заміж, аби стати дружиною хлібороба. Птахи повертаються до гнізд?

Заняття в Малій академії

Прийом «Правда/неправда»

1.    Чи правда, що становлення таланту Івана Чендея відбулося під впливом російської і чеської літератури?

2.    Чи правда, що Іван Чендей в юності дружив із майбутнім мовознавцем Кирилом Галасом?

3.    Чи правда, що українська класика й літературна мова Іванові Чендею були майже невідомі до 1944 року?

4.    Чи правда, що Іван Чендей був газетярем, працюючи в редакції  «Закарпатської правди»?

5.    Чи правда, що героями творів Івана Чендея є люди одного села?

6.    Чи правда, що серед усіх закарпатських письменників Іван Чендей у своїх творах використав найбагатшу палітру фразеологізмів?

Проблемні питання (метод «Мозковий штурм»)

Доведіть або спростуйте думку:

1.    Чи можна Івана Чендея вважати шістдесятником?

2.    Хто з відомих вам українських письменників, подібно до Івана Чендея, вводив у свої твори західноукраїнські діалектизми?

3.    Хто із закарпатських художників, на вашу думку, Йосип Бокшай чи Адальберт Ерделі, був ближчий Чендеєві за способом світовідчуття?

4.    Висловте свою думку: користувався Іван Чендей у своїх творах тільки закарпатськими фразеологізмами чи брав матеріал з української літературної мови та інших діалектів?

5.    Чи міг Валентин Распутін свій роман «Прощання з Матьорою» написати під впливом твору Івана Чендея «Птахи полишають гнізда»?

6.     Найвагомішим в ідейно-художній тканині повісті Івана Чендея «Іван» є шевченківський слід.

7.    Чому саме твір Івана Чендея «Іван» удостоєний Шевченківської премії?

ПЕТРО СКУНЦЬ. ПОЕТ, ЯКОГО ВАРТО ПЯМ’ЯТАТИ

У Чинадіївському замку «Сент-Міклош» здійснюється багатообіцяючий проект «Сучасна література в старому замку», де гості й учні нашої школи разом із сучасними закарпатськими письменниками влаштовують творчі вечори й години спілкування. Виявляється, під час таких розмов можна не тільки отримати естетичну насолоду від вишуканої поезії і майстерно прочитаного автором уривка з його нового роману чи оповідання, а й багато чого навчитися. Це насамперед наука життя, бо хто, як не письменник, є тим оголеним нервом сучасності, через який можна залучитися до живих скарбів народу й дістати відповіді на болючі питання сьогодення.

За словами івано-франківського письменника Євгена Барана, Закарпаття зараз переживає літературний бум. Але потрібно сказати, що наша земля завжди була славна чудовими майстрами художнього слова. Їхня пісня і відточена фраза  живлять теперішнє літературне покоління і є тими гідними основами творчості, які слід знати, вивчати й наслідувати, щоб зберегти неперервність традиції, бо ми, закарпатці, варті того, щоб бути в авангарді української літератури. Ось уже четвертий наш митець красного слова здобуває Шевченківську премію. І ми по праву цим пишаємося, бо живемо на одній землі й відчуваємо кровну причетність  до неповторного діалекту й особливого способу мислення в нашому закарпатському  домі буття.

Іван Чендей, Петро Скунць, Петро Мідянка, Мирослав Дочинець – найкращі представники закарпатської літератури, яка є частиною загальноукраїнського літературного материка. Своєю подвижницькою працею вони чи не найбільше вплинули на формування самосвідомості закарпатців. Ці роботящі душі – наш головний орієнтир в оригінальній творчості, наукових роботах, учительських методичних настановах.

 Кожне нове прочитання й звернення до класиків закарпатської літератури відкриває таємницю. Такою була наша зустріч із удовою Петра Скунця Оленою Дмитрівною Скунць із Ужгорода. Ця шляхетна жінка, в минулому вчителька української мови й літератури, як ніхто, була причетна до поезії чоловіка. Саме їй маестро присвятив такі рядки:

  Але живім, Оленко, так ми, щоб

  Законом стало: вчителька й письменник.

 А ще такі чесні слова:

  Гримлять оркестри, і мовчать гаї,

   Не їж мене – я сам безглуздо їмся,

   Мої заслуги – всі вони твої,

   Гріхи – також, тож чесно поділімся.

                       (вірш-присвята «Дружині»)

  Олена Дмитрівна розповідала дуже багато цікавого. Спочатку  була досить здивована і спантеличена. Але потім розмова вилилася в діалог справжніх шанувальників літератури.

  Ця розумна жінка, можна сказати, – найбільший знавець творчості Петра Скунця, яка охарактеризувала майже всіх дослідників його поезії, та найвище оцінює вченість і порядність Тараса Салиги й Петра Іванишина. Вона згадала майже всі персоналії, можливо, найтаємничішого циклу поезій «Нічні портрети». До речі, на запитання, чому саме так названо цей цикл, відповіла, що назва була дана випадково, і ніякого умотивування немає. Не всі герої присвят, із тих, «…з ким жити не довелося», заслуговували від Петра Скунця такої честі – бути закарбованими в поетичну форму, але це тема іншої розмови. На запитання, кого найбільше шанував Петро Скунць із письменників цеху, довго не хотіла давати ствердну відповідь, щоб хтось не образився.  Але потім дуже багато розповіла про Фелікса Кривіна і його сім'ю, про те, що Кривіни найбільше допомогли Скунцям як у побуті, бо були найближчими сусідами, так і в письменницькій діяльності.

  Ще велика шана Чендею, Томчанію, сім'ї Ребриків. На запитання, якої думки був її чоловік про Мирослава Дочинця і Кароліну Бундаш (до їхніх збірок він писав вступні літературно-критичні статті),  казав, що Мирослав Дочинець – дуже талановитий і роботящий, у нього велике майбутнє. А з маленької дівчинки Кароліни Бундаш виросте справжня поетеса феміністичного спрямування.

 Багато було згадано про роботу над чотиритомником Петра Скунця, про те, що основне навантаження й відповідальність припали на її дочку Наталку.     Олена Дмитрівна зробила дуже багато уточнень щодо навчання Петра в школі. Виявляється, його перші вірші були написані німецькою мовою, а найбільш улюбленим був учитель німецької мови. На запитання, чи перекладав поет з підрядником, Олена Дмитрівна дуже здивувалася. Навіть переклади з мови комі Ананія Размислова робив самостійно. А німецькомовну  поетесу Ольгу Рішаві вибрав для перекладів тому, що вона писала в дещо відмінній від нього творчій манері.

Зараз дуже тішить, що в Міжгірській ЗОШ №1 І-ІІІ ступенів власними силами вчителя української мови й літератури Добоні Марії Михайлівни облаштовано музей-кімнату Петра Скунця. Вона надала нам багато необхідної інформації про митця. Насамперед це збірки поезій, від найпершої «Сонце в росі» (1961) до останнього чотиритомника. А також численні світлини, які поки що в єдиному екземплярі в домашньому архіві письменника. Вони варті великої уваги і настільки багаті й  різноманітні, що можна зробити справжній фільм у світлинах. Але найціннішим було ознайомлення з дослідженнями, присвяченими Петру Скунцю.

Тут, у Міжгір’ї, всі знають і пам’ятають свого великого земляка. Звичайно ж, як і про кожну велику людину, про Петра Скунця створено безліч міфів. Але найголовніша правда  його життя – це служіння Україні й українському слову. 

  
Мар’яна Попович

Стаття передрукована з газети "Срібний татош". Випуск №3. 

Літературний диктант для 5 класу. Вступ. Слово в житті людини. Художня література як мистецтво слова

1.    Художня література, музика, скульптура, малярство – це різні види (мистецтва).

2.    Мистецтво відображає дійсність за допомогою (художніх образів).

3.    Письменник не копіює життя, а за допомогою художніх образів створює новий (віртуальний світ).

4.    Художня дійсність створюється митцем за законами (краси).

5.    Словесне мистецтво починалося із (народної творчості й літописів).

6.    Усну народну творчість ще можна назвати (фольклором).

7.    Перші літописи мають вік –  (тисяча років).

8.    Найвідоміший літопис – («Повість минулих літ»).

9.    Первинні уявлення про наш світ, мудрість попередніх поколінь, козацька слава й краса людських почуттів живуть у (фольклорі).

10.  Людина не здатна спілкуватися без (мови).

11. Людина пізнає світ, дістає емоційну й естетичну насолоду через (слово)

12. На відміну від звичайних слів, в уяві людини краще вимальовуються (образні слова).

13. З цеглинками, з яких вибудовуються казка чи вірш, можна порівняти (образні слова).

14. Слову кицюня образності надає (зменшено-пестливий суфікс).

15. Слову котяра емоційності надає (згрубілий суфікс).

16. Кращі художні твори називають (шедеврами).

17. Основним засобом творення краси у літературі є (слово).

18. У музиці основним засобом творення краси є  (звук).

19. У скульптурі основні  засоби творення краси – (лінії та форми).

20. У малярстві основні засоби творення краси –  (фарби).

21. Доповніть логічний ряд:

    словесними засобами творення образності є: переносне значення, префікс, зменшено-пестливий суфікс (згрубілий суфікс).

22.      Подані слова запишіть у дві колонки:

          Вовчий характер, золотий перстень, солодке варення, золота душа, вовче лігво, солодкий голос

Пряме значення	Переносне значення

23.   Установіть відповідність

Вид мистецтва	Засоби творення мистецтва
1 література	А лінії та форми
2 музика	Б звук
3 скульптура	В слово
4 малярство	Г фарби

24.  Назвіть ім’я української поетеси, чий портрет уміщено в розділі «Вступ…» (Ліна Костенко.)

25.  Назвіть імена митців, чиї портрети надруковані в розділі «Вступ…» (Ліна Костенко, Леонардо да Вінчі, Людвіг ван Бетховен, Джонні Депп).