Робота в Малій академії наук

"Драматургійна шевченкіана на Закарпатті міжвоєнного періоду: мовний аспект"

Тези

 дослідницької роботи дійсного члена Мукачівської районної

філії МАН, Районного центру дитячої та юнацької творчості с. Великі Лучки,

учениці 11 класу Чинадіївської ЗОШ І-ІІІ ступенів Йовбак Андріанни Василівни на тему «Драматургійна шевченкіана на Закарпатті міжвоєнного періоду: мовний аспект»; науковий керівник – Попович Мар’яна Михайлівна, вчитель української мови та літератури Чинадіївської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів,

спеціаліст вищої категорії

1. Мета роботи – аналіз мовних та правописних особливостей драматичних творів, присвячених Тарасові Шевченку, надрукованих на сторінках журналу для дітей і молоді «Пчôлка» в міжвоєнний період у контексті розвитку української літературної мови на Закарпатті.

2. Завдання: подати загальну картину мовного й літературного процесів на Закарпатті у 20-30-роках ХХ ст.; висвітлити правописні проблеми цього періоду; розкрити роль східноукраїнської еміграції в культурно-просвітницькій роботі в краї; коротко охарактеризувати працю С.Черкасенка, В.О’Коннор-Вілінської, Б.Мартиновича в закарпатському письменстві; здійснити мовний та правописний аналіз п’єс, присвячених Т.Шевченкові, в зіставленні з нормами сучасної української літературної мови.

3. Актуальність роботи зумовлена важливістю такого питання, як утвердження української мови на Закарпатті в 20-30-х роках ХХ ст., зокрема використання цієї мови в періодичних виданнях Закарпаття зазначеного періоду, поширення загальноукраїнської літературної мови шляхом популяризації творів самого Т.Шевченка та художніх, а саме драматичних, творів, присвячених Кобзареві.

4. У роботі докладно простежено особливості закарпатського варіанта української літературної мови міжвоєнного періоду, зокрема зафіксовано лексико-семантичні, фонетичні, морфологічні, словотворчі, синтаксичні,  правописні ненормативи, вжиті в аналізованих драматичних творах у зіставленні з нормами сучасної української літературної мови.

5.  В уривку з драми С.Черкасенка «До світла до волѣ» виявлено 6 лексико-семантичних ненормативів (ловкий, небавом, нигде, пôйти, смальовий, штука), 13 фонетичних (одкрий, єго та ін.), 8 морфологічних (свѣта, ночи, будеме та ін.), 3 словотворчих (мамунця, спочив, з дѣточих) та 9 правописних ненормативних рис (пôзный, дрѣмота та ін.).

6. У п’єсі В.О’Коннор-Вілінської «На Великдень» виявлено 5 лексичних ненормативів (вуйко, най, образ, пôйти, хоть),  14 фонетичних (жалосливо, кешеня, тетка та ін.), 9 морфологічних (веселѣйше, вуйкови, одушевленєм), 4 словотворчі (вôдси, нѣгда, сьогодня, поцѣловали), 3 синтаксичні (ведуть колом, у берег, щось иншого) і 8 правописних ненормативних рис (привязана, а вжеж,  Сажаѣвка та ін.).

7. У сценічному етюді Б. Мартиновича «Малый артист» нами відзначено 6 лексико-семантичних ненормативів (льокай, марать, най, оставатися, пôйти, стих), 14 фонетичних (красше, зеркало та ін.), 5 морфологічних (очи, в полю, красше, сей, скорѣйше), 7 словотворчих (покоштує, сьогодня та ін.), 3 синтаксичні (перед себе, придивляється картинам, при образѣ), 16 правописних рис (радôсть, панѣ та ін.).

8. П’єси про Шевченка, опубліковані на Закарпатті журналом «Пчôлка» в міжвоєнний період представниками Східної України, написані загалом східноукраїнським варіантом української літературної мови, мають закарпатське забарвлення. У часи державної роз’єднаності України кращі сили української інтелігенції популяризували й утверджували єдину українську літературну мову, єдині літературні норми, що мало величезне значення для консолідації нації.

Нейметі Мар’яна. Драматургійна шевченкіана Закарпаття зацікавила столичних науковців. /Новини Закарпаття, 2016, 12 квітня (№41). – С.8.

Зразки вправ за творами Івана Чендея

Вправи з красномовства

Завдання 1. Прочитайте уривок з листа Івана Чендея і прокоментуйте його з точки зору  психоаналітики.

                    Взагалі, хата виводить мене геть зі спокою і того стану, коли думається про творчість і твори. Мій нині вік такий, коли вже тільки писати б і писати – задумів громадища, досвід творчий надбано, усього частина з задуманого виповнена, – а я клопочуся ще й тими ділами, де справді талант для роботи не є потрібний. Але й чинити іншого не можу, як тільки клопотатися, бо маю двоє дітей. Купив я в 1957 ветху халабуду предковічної давності в Ужгороді в аварійному стані, прожив на садибі рівно 36 літ, натрудився тут по-чорному, коли нічого путнього по собі не залишу, все піде верх дном. Як до подібного було спускатися? Та я і в землі спокою не мав би, якби помер, не залишивши на обжитій садибі елементарно порядної хатини для двох дітей. В подібному, мабуть, моя ще й селянська натура. Тяжко, дуже тяжко закладати основи родинні в оцьому давньому панському Ужгороді горянинові з мізераків, але закладати треба. Куди легше тим, котрі мають все готове…

Завдання 2. Познайомтесь з уривком із листа Івана Чендея до Михайла Петричка. Проаналізуйте мову і стиль цього уривка. Зазначте, які засоби мовної виразності використані автором.

Є прислів’я-казочка: «Хто що везе, з того й гризе». Не знаю, чи таке чули. Коли не чули, викладу:

          Якось один мельник-багатій дав залагодити два нові жорна для млина. Жорна вирубувалися з каменя ген-ген в якомусь віддаленому селі й треба було їх привезти. Мельник найняв для перевезення фурмана з кіньми. Поїхав фурман по жорна й привіз. Мельник глянув на жорна й каже: «Жорна мали бути і ширші, і товстіші. Я платив за більші, як ти привіз!» «Так вони й були більші, коли поклалися на віз!» – відповів фурман. «А що з ними сталося в дорозі?» – питав ґазда. «Нічого не сталося. Я просто по дорозі з жорен     гриз?» – мовив фурман. «Як гриз?» – не розумів мельник. «Зубами!» – пояснив коротко фурман. Мельник тільки очі вирячив, знову нічого не розуміючи. «А ви, ґаздо, не знаєте? Хто що везе, з того й гризе!» І так усе стало зрозумілим.

          Подібного, на жаль, у нас чимало на практиці. Справді, як часто хто що везе, з того й гризе і тоді, коли на це не має і малого права.

Урок розвитку зв’язного мовлення

Вправа. Визначте в уривку з повісті «Іван» Івана Чендея засоби між- фразового зв’язку.

Не пам’ятаю, в якому класі народної школи – третьому або   четвертому – я вчився, коли у сусідського хлопця занеміг батько. Хлопець двічі на тиждень ходив аж на друге село по воду з мінерального джерела, тому не бував у школі. Одної неділі він сказав мені, що при дорозі знайшов золотий камінь. Я спитав, чи не можна би на той камінь подивитися, а він відповів: «Чого ні?» І я тут уже готовий був рушати в дорогу, щоб золотий камінь прихопити в торбу й принести додому, та сам, без дозволу батька, датися в дорогу через чуже село не смів.

Урок узагальнення і систематизації знань з української мови

Вправа 2. Розкрийте дужки, визначте, до якої частини мови належить кожне слово.

На тому місці, де стояла (пра) давня рідна хата, нині уже стоїть нова. Та звідки й коли (не) приходив би я до родинного обійстя, що (не) займало б мою уяву і яка дума (не) хвилювала б, я завше приходжу тільки до нашої давньої і ветхої хати!

Спецкурс «Теорія літератури»

Вправа. В уривку з роману-подорожі Олександра Гавроша «Блукаючий народ» визначте алюзію.

Повернувся до Дюрдьова не тільки Владо. Його старша донька, випускниця Новосадського університету, теж вийшла сюди заміж, аби стати дружиною хлібороба. Птахи повертаються до гнізд?

Заняття в Малій академії

Прийом «Правда/неправда»

1.    Чи правда, що становлення таланту Івана Чендея відбулося під впливом російської і чеської літератури?

2.    Чи правда, що Іван Чендей в юності дружив із майбутнім мовознавцем Кирилом Галасом?

3.    Чи правда, що українська класика й літературна мова Іванові Чендею були майже невідомі до 1944 року?

4.    Чи правда, що Іван Чендей був газетярем, працюючи в редакції  «Закарпатської правди»?

5.    Чи правда, що героями творів Івана Чендея є люди одного села?

6.    Чи правда, що серед усіх закарпатських письменників Іван Чендей у своїх творах використав найбагатшу палітру фразеологізмів?

Проблемні питання (метод «Мозковий штурм»)

Доведіть або спростуйте думку:

1.    Чи можна Івана Чендея вважати шістдесятником?

2.    Хто з відомих вам українських письменників, подібно до Івана Чендея, вводив у свої твори західноукраїнські діалектизми?

3.    Хто із закарпатських художників, на вашу думку, Йосип Бокшай чи Адальберт Ерделі, був ближчий Чендеєві за способом світовідчуття?

4.    Висловте свою думку: користувався Іван Чендей у своїх творах тільки закарпатськими фразеологізмами чи брав матеріал з української літературної мови та інших діалектів?

5.    Чи міг Валентин Распутін свій роман «Прощання з Матьорою» написати під впливом твору Івана Чендея «Птахи полишають гнізда»?

6.     Найвагомішим в ідейно-художній тканині повісті Івана Чендея «Іван» є шевченківський слід.

7.    Чому саме твір Івана Чендея «Іван» удостоєний Шевченківської премії?