Зразки вправ за творами Івана Чендея

Вправи з красномовства

Завдання 1. Прочитайте уривок з листа Івана Чендея і прокоментуйте його з точки зору  психоаналітики.

                    Взагалі, хата виводить мене геть зі спокою і того стану, коли думається про творчість і твори. Мій нині вік такий, коли вже тільки писати б і писати – задумів громадища, досвід творчий надбано, усього частина з задуманого виповнена, – а я клопочуся ще й тими ділами, де справді талант для роботи не є потрібний. Але й чинити іншого не можу, як тільки клопотатися, бо маю двоє дітей. Купив я в 1957 ветху халабуду предковічної давності в Ужгороді в аварійному стані, прожив на садибі рівно 36 літ, натрудився тут по-чорному, коли нічого путнього по собі не залишу, все піде верх дном. Як до подібного було спускатися? Та я і в землі спокою не мав би, якби помер, не залишивши на обжитій садибі елементарно порядної хатини для двох дітей. В подібному, мабуть, моя ще й селянська натура. Тяжко, дуже тяжко закладати основи родинні в оцьому давньому панському Ужгороді горянинові з мізераків, але закладати треба. Куди легше тим, котрі мають все готове…

Завдання 2. Познайомтесь з уривком із листа Івана Чендея до Михайла Петричка. Проаналізуйте мову і стиль цього уривка. Зазначте, які засоби мовної виразності використані автором.

Є прислів’я-казочка: «Хто що везе, з того й гризе». Не знаю, чи таке чули. Коли не чули, викладу:

          Якось один мельник-багатій дав залагодити два нові жорна для млина. Жорна вирубувалися з каменя ген-ген в якомусь віддаленому селі й треба було їх привезти. Мельник найняв для перевезення фурмана з кіньми. Поїхав фурман по жорна й привіз. Мельник глянув на жорна й каже: «Жорна мали бути і ширші, і товстіші. Я платив за більші, як ти привіз!» «Так вони й були більші, коли поклалися на віз!» – відповів фурман. «А що з ними сталося в дорозі?» – питав ґазда. «Нічого не сталося. Я просто по дорозі з жорен     гриз?» – мовив фурман. «Як гриз?» – не розумів мельник. «Зубами!» – пояснив коротко фурман. Мельник тільки очі вирячив, знову нічого не розуміючи. «А ви, ґаздо, не знаєте? Хто що везе, з того й гризе!» І так усе стало зрозумілим.

          Подібного, на жаль, у нас чимало на практиці. Справді, як часто хто що везе, з того й гризе і тоді, коли на це не має і малого права.

Урок розвитку зв’язного мовлення

Вправа. Визначте в уривку з повісті «Іван» Івана Чендея засоби між- фразового зв’язку.

Не пам’ятаю, в якому класі народної школи – третьому або   четвертому – я вчився, коли у сусідського хлопця занеміг батько. Хлопець двічі на тиждень ходив аж на друге село по воду з мінерального джерела, тому не бував у школі. Одної неділі він сказав мені, що при дорозі знайшов золотий камінь. Я спитав, чи не можна би на той камінь подивитися, а він відповів: «Чого ні?» І я тут уже готовий був рушати в дорогу, щоб золотий камінь прихопити в торбу й принести додому, та сам, без дозволу батька, датися в дорогу через чуже село не смів.

Урок узагальнення і систематизації знань з української мови

Вправа 2. Розкрийте дужки, визначте, до якої частини мови належить кожне слово.

На тому місці, де стояла (пра) давня рідна хата, нині уже стоїть нова. Та звідки й коли (не) приходив би я до родинного обійстя, що (не) займало б мою уяву і яка дума (не) хвилювала б, я завше приходжу тільки до нашої давньої і ветхої хати!

Спецкурс «Теорія літератури»

Вправа. В уривку з роману-подорожі Олександра Гавроша «Блукаючий народ» визначте алюзію.

Повернувся до Дюрдьова не тільки Владо. Його старша донька, випускниця Новосадського університету, теж вийшла сюди заміж, аби стати дружиною хлібороба. Птахи повертаються до гнізд?

Заняття в Малій академії

Прийом «Правда/неправда»

1.    Чи правда, що становлення таланту Івана Чендея відбулося під впливом російської і чеської літератури?

2.    Чи правда, що Іван Чендей в юності дружив із майбутнім мовознавцем Кирилом Галасом?

3.    Чи правда, що українська класика й літературна мова Іванові Чендею були майже невідомі до 1944 року?

4.    Чи правда, що Іван Чендей був газетярем, працюючи в редакції  «Закарпатської правди»?

5.    Чи правда, що героями творів Івана Чендея є люди одного села?

6.    Чи правда, що серед усіх закарпатських письменників Іван Чендей у своїх творах використав найбагатшу палітру фразеологізмів?

Проблемні питання (метод «Мозковий штурм»)

Доведіть або спростуйте думку:

1.    Чи можна Івана Чендея вважати шістдесятником?

2.    Хто з відомих вам українських письменників, подібно до Івана Чендея, вводив у свої твори західноукраїнські діалектизми?

3.    Хто із закарпатських художників, на вашу думку, Йосип Бокшай чи Адальберт Ерделі, був ближчий Чендеєві за способом світовідчуття?

4.    Висловте свою думку: користувався Іван Чендей у своїх творах тільки закарпатськими фразеологізмами чи брав матеріал з української літературної мови та інших діалектів?

5.    Чи міг Валентин Распутін свій роман «Прощання з Матьорою» написати під впливом твору Івана Чендея «Птахи полишають гнізда»?

6.     Найвагомішим в ідейно-художній тканині повісті Івана Чендея «Іван» є шевченківський слід.

7.    Чому саме твір Івана Чендея «Іван» удостоєний Шевченківської премії?