Школа молодого вчителя – важливий аспект навчально-адміністративної
діяльності керівників і досвідчених учителів загальноосвітніх навчальних закладів.
Пріоритетного значення цьому домінантному напрямку
роботи надається і в управлінні освіти, молоді та спорту Мукачівської районної
державної адміністрації. І тому 19 вересня 2016 року молоді вчителі природничого циклу, стаж яких не
перевищує 3 років,
мали робочу зустріч із старшими колегами: Шепою Антоном Антоновичем, учителем хімії Верхньовизницької ЗОШ І-ІІІ
ступенів, Шпеник Ганною Михайлівною, вчителем-методистом біології, завучем з
навчально-виховної роботи Горондівської ЗОШ І-ІІІ ступенів, та методистом РМК
Лийзою Катериною Михайлівною.
Можливо, на
зустрічі були озвучені деякі абсолютно тривіальні речі, але значення їх не може бути
ігнороване. Методика – це теж універститетська наука, проте особливості шкільного буття роблять її дещо специфічною. І добре, коли такі харизматичні керівники мають що
сказати і роблять це з неперевершеним шармом і віртуозністю. Вони
наставляють молодих учителів,
учать їх найбільше цінувати час.
Кожен етап уроку
має бути старанно відпрацьований. Те, що є в Інтернеті, – це творчість іншого вчителя. Готовий конспект уроку необхідно переробити, щоб він перейшов через
вашу душу. Цей конспект однозначно має бути розширений. Бо від того, як
готуєшся до уроку, залежатиме сам урок. Якщо у вас є паралельні класи, ви пишете різні конспекти. Бодай помітки, якщо інакше не виходить.
Памʼятайте, що в
школі є маса документів, але з усіх паперопотоків у вас є три. Це шкільний
журнал, календарно-тематичний план і конспект уроку. У календарному плані має
бути вказано, яка програма, який підручник, види контролю, річна кількість
годин, навіть можна вкласти свій робочий розклад. Необхідно виділити дві
примітки. Повірте, до кінця навчального року у вас знайдеться, що примічати. У
самому кінці на звороті – «зшито», «пронумеровано», «скріплено печаткою».
Інструкцію в
журналі знати хоч і напамʼять. Сторінка в журналі – це ваше обличчя, як в учня
зошит. Радимо користуватися світлою ручкою, притім одною й тою ж самою. Не переживайте,
якщо щось не так. Не шкрябайте, не витирайте, не забілюйте і не перекреслюйте.
Директор поставить печатку на виправленому. Але писати треба старанно і
акуратно. Записувати лише відвідування, оцінки, зміст уроку і завдання додому.
І не параграф такий-то і задача така-то. А «вивчити», «опрацювати»,
«повторити», «скласти план», «записати» і т.д. Де заміна – ставте особистий підпис. Не писати замість класного
керівника список. Не забувайте у змісті уроку на лабораторних, практичних
записати інструктаж із техніки безпеки. На першому уроці – вступний інструктаж.
Завести собі журнал інструктажів. Підписуватися дітям не треба.
Семестровий бал
підлягає коригуванню. У триденний термін батьки можуть написати заяву, щоб їх
дитина покращила оцінку. За 5 днів дирекція школи скликає комісію. Нижчий бал
не ставиться, але медалі, свідоцтва з відзнакою вже не буде. Річний бал
корекції не підлягає. І тому сім раз відмір, а раз відріж у випускних класах.
Отже, треба бути дуже обʼєктивними. Результати
оцінювання мають знати батьки. Не бійтеся спілкуватися з ними. Ваш аргумент: правда, правда і тільки правда.
Але говорити треба так, або хоча б приблизно так: «Ваша дитина дуже розумна. Вона може, але трішечки не
хоче. От якби ви мені допомогли, то з вами разом ми зліпили б те і те…» Ви
мусите навчитися виходити із різних ситуацій. І знайте, що з батьками часом
буває скрутніше, ніж із їхніми дітьми. Але й тоді використовувати можна лиш
педагогічні методи, а не залякування і банальний шантаж.
На кожному уроці
старатися робити фронтальне опитування або хоча б його елементи. Жодне завдання
додому не може залишатися без перевірки й без коментування. Контрольні ставити
не в самому кінці семестру, щоб не нагнітати напруження і не перевантажувати
дітей. Бажано все проводити в тестовій формі. Кожна дитина має мати свій
варіант. Не два варіанти, не три, і не чотири, бо вони й так примудряться
списати, а скільки учнів – стільки варіантів. Це важко, але бодай один раз у
семестрі так зробити – це реально. Якщо контрольні не передбачені, ви можете
ставити собі їх самі.
Дуже раціонально
використовуйте час на уроці. Кожна хвилина дорога. Структуру уроку навчіться за
Онищуком та Бабанським. Ніколи не залишайте пояснення на останні 10 хвилин,
тільки повторення й узагальнення. Якщо ви не встигли, залишайте на наступний
урок. Використовуйте не лише підручник, а й текстовий матеріал інших джерел,
особливо з географії. Додаткові відомості, що ви вичитали, мають бути ввідними
на наступний урок. Усе, що ви робите, записується в зошиті. Не дуже
перегружайте урок відео. Це не кінотеатр.
Резервний час
заплануйте на розподіл між навчальними темами, виділіть на різні проекти.
Навчальні плани робіть приземленими. Обовʼязково має бути триєдина мета:
навчальна, розвивальна, виховна. Акцентується увага на патріотичному вихованні.
І не забувайте, що найбільше зацікавить учнів щось рідне, своє, особливо з
географії. Вам багато треба перечитувати. І кажіть їм, що від
читання ще ніхто не вмер. Ви
повинні прищепити дитині на все життя любов до навчання. Бодай кільком із
класу. А за ними вже дотягнуться інші.
Вчитель – це
покликання. І серед них буває не без зрадників. Але не
позбавляйте себе можливості зростати і не кажіть, що школа – це не місце для ваших видатних здібностей. Не влаштовуйте собі «вирвані роки» з
життя. Вам треба домогтися, щоб вас не
заглушували, не бойкотували, не насміхалися з вас. Але ви маєте відчути в собі належність до групи
людей, яка має протиставити себе решті.
Про школу – або добре, або нічого. Поводьтеся
екологічно і без фанатизму. Не варто нікуди не вписуватися, і все ж намагайтеся створити для себе якусь
реальність, якусь пристойність. Не брехати, не лінуватися, бути людяними й
розумними. Перші 10 років працюєте на себе і на свій авторитет. І наступні 10
років працюєте так само… Тим більше – ще наступні 20 років, бо інакше ви уже не
можете. Результати учнів – це найбільший плюс у вашій роботі. Поблажки
намагайтеся їм не робити. Це не варто. Але намагайтеся, щоб дітей не душила ця
атмосфера «виконаного завдання» і
«пристойної
поведінки».
У школі всім завжди є що робити. З дітьми і ви
вчитеся. Як той казав: я так пояснював,
що й сам зрозумів.
Ще багато можна говорити, але залишимо на листопад. Зустрінемося на
олімпіадах.
